Для батьків

       ·        Ніколи не займайтесь “виховною роботою” в поганому настрої.

·        Чітко визначте, що ви хочете від дитини (і поясніть це їй), а також дізнайтесь, що вона думає з цього приводу.

·        Надайте дитині самостійність, не контролюйте кожен її крок.

·        Не підказуйте готового рішення, а показуйте можливі шляхи до нього і розглядайте з дитиною її правильні і неправильні, доцільні та недоцільні кроки до мети.

·        Не пропустіть моменту, коли досягнуто перші успіхи. Відмітьте їх.

·        Вкажіть дитині на допущену помилку, щоб вона осмислила її.

·        Оцінюйте вчинок, а не особистість. Пам’ятайте: сутність людини і її окремі вчинки не одне і те саме.

·        Дайте дитині відчути (посміхніться, доторкніться), що співчуваєте їй, вірите в неї, не зважаючи на помилку.

·        Виховання – це наступність дій.

·        Вихователь повинен бути твердим, але добрим.

 Ви повинні знати

·        З ким приятелює ваша дитина;

·        Де проводить вільний час;

·        Чи не пропускає занять в школі;

·        В якому вигляді або стані повертається  додому.

 Ви зобов’язані помітити і відреагувати, коли:

·        В домі з’явилися чужі речі (виясніть, чиї вони);

·        В домі є запах паленої трави або синтетичних речовин (це може свідчити про куріння сигарет із наркотичними речовинами);

·        В домі з’явилися голки для ін’єкцій, дрібні частинки рослин, чимось вимащені бинти, закопчений посуд (це може свідчити про вживання наркотичних препаратів);

·        В домі з’явилися ліки, які діють на нервову систему і психіку (виясніть, хто і з якою метою їх використовує);

·        В домі надто часто є запах засобів побутової хімії – розчинників, ацетону тощо (це може свідчити про захоплення дітей речовинами, які викликають стан одурманювання);

·        Відбулася швидка зміна зовнішнього вигляду та поведінки дітей, :порушилася координація рухів, підвищилася збудженість або в’ялість, з’явилися сліди від заштрикав на венах, розширення зіниць тощо (це може свідчити про вживання дитиною  наркотичних речовин).

Не дозволяйте дітям та підліткам

                    ЯКЩО ВИ, БАТЬКИ,   ВАРТІ СВОЄЇ ОБДАРОВАНОЇ ДИТИНИ...

       1.      Я відповідаю на всі запитання дитини, наскільки це можливо, терпляче та чесно.

2.      Я поставила стенд, на якому дитина може демонструвати свої роботи.

3.      Я не лаю дитину за безлад на її столі чи в кімнаті, якщо це пов’язано з творчістю і роботу ще не завершено.

4.      Я надала дитині кімнату або її частину включно для її занять.

5.      Я показую дитині, що люблю її не за досягнення та успіхи, а такою, якою вона є.

6.      Я доручаю дитині роботу по господарству, яку вона в змозі виконати.

7.      Я беру з собою дитину в поїздки цікавими місцями.

8.      Я допомагаю їй спілкуватися з дітьми різних соціальних прошарків.

9.      Я постачаю дитині книги та матеріали для її улюблених занять.

10.  Я ніколи не кажу дитині, що вона гірша за інших дітей.

11.  Я привчаю її мислити самостійно.

12.  Я регулярно читаю дитині.

13.  Я спонукаю дитину фантазувати та вигадувати різні історії.

14.  Я кожного дня знаходжу час, щоб побути з дитиною віч-навіч.

15.  Я дозволяю дитині грати з різним мотлохом.

16.  Я ніколи не дражню дитину за помилки.

17.  Я дозволяю дитині брати участь у плануванні родинних справ і подорожей.

18.  Я навчаю дитину вільно спілкуватися з дорослими будь-якого віку.

19.  Я заохочую в дитині максимальну незалежність від дорослих.

20.  Я вірю в її здоровий глузд і довіряю їй.

21.  Я допомагаю дитині бути особистістю.

                                                 ЯКЩО ВАШОГО ТАЛАНОВИТОГО НАЩАДКА   ВВАЖАЮТЬ ПИХАТИМ

Вашого маленького генія можуть недолюблювати діти та дорослі за його зрозумілість. Всезнайки дратують оточення, нагадуючи їм про власну недосконалість.

Вашу дитину вважають “вискочкою” за те, що вона на уроках раніше за всіх тягне руку.

Це породжує відчуженість однокласників і навіть дратує вчителя. 7 – 8-річна дитина не в змозі зрозуміти, чому її не люблять. Розберіться в цьому разом з нею. Запропонуйте їй зробити вибір. Що важливіше: мати друзів у класі чи завжди демонструвати вчителеві, що знаєш відповідь?

Запропонуйте їй компроміс, нехай хоча б дорахує до п’ятнадцяти перед тим, як підняти руку, якщо ніхто з дітей не відповів на запитання вчителя.

 ЯКЩО ВАША ДИТИНА ВИПРАВЛЯЄ  ПОМИЛКИ     ОДНОКЛАСНИКІВ І ВЧИТЕЛІВ

Поясніть дитині, що людина, яку поправляють привселюдно, ніяковіє.

Спробуйте розвинути в дитини терплячість і ненав’язливість. Те, що можливо у бесіді віч-на-віч, буває зайвим у компанії.

 ЯКЩО ВИ ХОЧИТЕ ЗБЕРЕГТИ З ВАШОЮ ДИТИНОЮ  ВЕСЕЛІ, ДРУЖНІ СТОСУНКИ

 До вашої уваги “ігри на підлозі, на столі, на бігу” викладено нижче. Якщо ви готуєте обід, а дитина також на кухні...

Можна відволіктися на 5 хвилин і знайти цікаве заняття для дитини, щоб забезпечити собі 35 хвилин спокійної домашньої роботи. Готуєте пиріг – витягніть середину з яєць, зробивши маленькі дірочки. У верхню протягніть нитки та смужки кольорового паперу (та все інше, що заманеться та знайдеться під рукою), у нижню – вставте паличку, сірник. Фломастером разом з дитиною  намалюйте обличчя та вигадайте казку: “Ми з тобою зняли чари з людини, яку перетворили на яйце, а звуть її... зараз, дитинко, бери її обережно, неси до кімнати (або залишайся на кухні), але випадково не розчави...”. Підсумок – дитина відправляється подалі від кухні, якщо ви цього домагалися, чи залишається з вами, радісна та зайнята справою.

Визначення здібностей дитини

(анкета для батьків)

Чи талановита ваша дитина?

Цей тест проводиться з дітьми 7 – 13 років. Слід лише відповісти «так» або «ні» на наступні запитання. Кожне «так» дає один бал.

1. Чи трапляється дитині знаходити незвичайне застосування яко­гось предмета?

2. Чи змінює вона свої схильності?

3. Чи любить малювати абстрактні картинки?

4. Чи любить малювати неіснуючі предмети?

5. Чи любить фантастичні історії?

6. Чи складає розповіді або вірші?

7. Чи любить вирізати вигадливі фігури з паперу?

8. Чи зробила коли-небудь те, чого не знала, або те, чого не існує?

9. Чи виникає в неї бажання щось переробити на свій смак?

10. Чи боїться темряви?

11. Чи винайшла коли-небудь нове слово?

12. Чи вважала це слово зрозумілим без роз'яснень?

13. Чи пробувала переставляти меблі за власним смаком?

14. Чи був удалим цей задум?

15. Чи використовувала коли-небудь якусь річ не за її призначенням?

16. Коли ваша дитина була маленькою, чи відгадувала вона при­значення різних предметів?

17. Чи покладається у виборі одягу на ваш смак?

18. Чи є в неї свій внутрішній світ, недосяжний для оточуючих?

19. Чи шукає пояснення тому, чого ще не розуміє?

20. Чи часто просить пояснити незрозумілі явища?

21. Чи любить читати книжки без ілюстрацій?

22. Чи винаходить власні ігри або розваги?

23. Чи пам'ятає та розповідає свої сни або пережиті враження?

Від 20 до 23 балів. Ваша дитина дуже кмітлива, має власні думки

з того чи іншого приводу, їй варто допомагати у цьому.

Від 15 до 19 балів.Ваша дитина не завжди виявляє свої здібності. Вона спритна і кмітлива, лише коли чим-небудь зацікавлена.

Від 9 до 14 балів. У дитини спостерігається кмітливість, достатня для багатьох галузей знань, де власний погляд на речі не обов'язко­вий. Однак для занять творчою діяльністю її бракує.

Від 4 до 8 балів. Ваша дитина виявляє творче мислення лише при досягненні важливої для неї мети. Вона більш схильна до практичної діяльності.

Менше 4 балів. Дитині не вистачає винахідливості, але вона може досягти успіху як добрий виконавець, навіть у складних професіях.

Не розчаровуйтесь, якщо результати тестування не відповідають вашим очікуванням, адже дитина змінюється, у неї ще все попереду. Зверніть увагу на наступні рекомендації психологів щодо розвитку творчих можливостей вашої дитини:

• Визнайте раніше невизнані або невикористані можливості дитини.

• Підтримуйте бажання дитини працювати самостійно.

• Не втручайтеся в процес творчої діяльності сина або дочки.

• Давайте дитині свободу вибору галузі й методів досягнення мети.

ЯКІ УМОВИ ПОТРІБНО СТВОРИТИ ВДОМА,

ЩОБ ВИЯВИТИ ЗДІБНОСТІ ДИТИНИ

1. Створіть дитині затишну і безпечну психологічну базу для її пошуків, до якої вона могла б повернутися.

2. Підтримуйте схильність дитини до творчості і виявляйте співчуття до невдач. Уникайте несхвальних оцінок її творчих ідей.

3. Будьте терпимі до дивних ідей, поважайте допитливість, запитання й теорії дитини. Намагайтесь відповідати на всі запитання, навіть якщо вони здаються дивними й абсурдними.

4. Давайте дитині побути самій і дозволяйте, якщо вона того хоче, самій займатися своїми справами. Надлишок опіки може пригальмувати творчість.

5. Допомагайте дитині вчитися будувати її систему цінностей, не обов'язково засновану на її власних поглядах, щоб вона могла поважати себе і свої ідеї поряд з ідеями інших. Таким чином її саму буде цінувати оточення.

6. Допомагайте дитині у задоволенні основних людських потреб (почуття безпеки, любові, поваги до себе й оточення).

7. Виявляйте симпатію до її перших незграбних спроб висловлювати свої ідеї словами і робити їх таким чином зрозумілими оточенню.

8. Знаходьте слова підтримки для нових творчих здобутків дитини, уникайте критики перших спроб – хоч якими невдалими вони були б. Ставтеся до них з теплом: малюк прагне творити не лише для себе, але й для тих, кого любить.

9. Підтримуйте необхідну для творчості атмосферу, допомагаючи дитині уникнути суспільного несхвалення.

10. Пам'ятайте: дитина, позбавлена позитивного творчого виходу, може спрямувати свою енергію у зовсім небажаному напрямку.

ТИПОВІ ПОМИЛКИ БАТЬКІВ

ОБДАРОВАНИХ ДІТЕЙ

Переобтяжують дітей заняттями музикою, танцями, малюванням тощо за рахунок ігор та прогулянок;

• сприймають здібності сина чи доньки як засіб реалізації власних уподобань та нереалізованих прагнень і вимагають від дитини більшого, ніж вона здатна сприйняти, зробити;

• висувають не завжди достовірні гіпотези: скажімо, вважають, що соціально-комунікативні можливості розумово обдарованої дитини такі ж високі, як і інтелектуальні;

• відводять своєму вундеркінду привілейоване становище в родині, що негативно позначається і на самій дитині, і на її братах і сестрах;

• невиправдано залучають дитину до вирішення «дорослих» родинних проблем, чим завдають шкоди її емоційному розвиткові;

• купують надміру інтелектуальні ігри, забуваючи про спортивний інвентар, про необхідність фізкультури;

• не завжди знаходять правильний підхід до дитини, ставлять до неї вимоги, як до дорослої, не вміють досягти взаєморозуміння, встановити щирі, товариські взаємини.

Підтримуємо дитину, яка переживає посттравматичний стрес. Поради для батьків

Запобігаємо загостренню психічного травмування дитини. Рекомендації для батьків