НОВИНИ‎ > ‎

2020


Без названия

опубліковано 11 черв. 2020 р., 03:03 Admin Bobrytsa   [ оновлено 11 черв. 2020 р., 03:25 ]

День вишиванки

опубліковано 27 трав. 2020 р., 18:34 Admin Bobrytsa


     Українську вишиванку називають "молитвою без слів", а сорочка-вишиванка- є головним оберегом людини, символом здоров'я, добробуту та краси, щасливої долі й родової пам'яті, любові та святковості.

Встає над світом щире сонце вранці

І землю гріє променем ясним.

А я іду по світу в вишиванці.

Я – українець! І горжуся цим.

В нас обереги вишивають здавна.

Така традиція в народі прижилась.

Вона прадавня, вічна й дуже славна.

В культурі й до сьогодні збереглась.

Ані вікам, ні моді не здолати…

Вона в людському серці і в душі.

У ній любові, мрій, надій багато

І ти традиції забути не спіши.

18 травня – День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

опубліковано 27 трав. 2020 р., 18:30 Admin Bobrytsa


   
18 травня 1944 року розпочалася операція з депортації кримських татар. У цей день вшановують пам'ять жертв цього злочину, а також відзначають його як День боротьби за права кримськотатарського народу. Депортація кримськотатарського населення розпочалася о 3-й годині ранку 18 травня 1944 року і завершилася в основному 20 травня.До операції було залучено 32 тис. співробітників НКВД. Протягом 2 днів кримських татар звозили машинами до залізничних станцій Бахчисарая, Джанкоя та Сімферополя, звідки ешелонами відправляли на схід. Під час головної хвилі депортації (18-20 травня) виселено 180 014 осіб, для перевезення яких було використано 67 ешелонів. Крім того, 6 тис. мобілізованих військкоматами протягом квітня-травня кримськотатарських юнаків окремо відправлено на наряди Головного управління формування резервів до Гурьєва (Атирау, Казахстан), Куйбишева та Рибінська, а ще 5 тис. кримських татар заслано на роботи до таборів тресту «Московуголь». Разом вигнано з Криму за перші два дні 191 044 осіб. Окремо 5989 чоловік, звинувачених у співпраці з німцями, та іншого «антирадянського елементу» заарештовано під час депортації. Вони потрапили до ГУЛАГу і в подальшому не враховувалися в загальних зведеннях про вигнанців.

   Останній ешелон з депортованими прибув до Узбекистану 8 червня, певна частина кримських татар в дорозі загинула. Кількість таких за офіційними джерелами – 191 людина.

    Депортація мала катастрофічні наслідки для кримських татар в місцях заслання. Протягом року до завершення війни від голоду, хвороб та виснаження загинуло понад 30 тис. кримських татар.

    З часу проголошення незалежності Україна взяла на себе повну відповідальність за долю всіх своїх громадян включно з тими, що повертаються на її територію з місць депортації. 20 березня 2014 р. Верховна Рада України прийняла постанову № 1140-18 «Про… гарантії прав кримськотатарського народу у складі Української Держави», якою визнала кримських татар корінним народом України та гарантувала їхнє право на самовизначення в складі України, а також 17 квітня 2014 року Закон України «Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою».

Ми приєдналися до Акції «Мак пам’яті»

опубліковано 20 трав. 2020 р., 18:04 Admin Bobrytsa   [ оновлено 27 трав. 2020 р., 18:47 ]


Н
іколи знову нам не треба:
Повтору тих років війни,
Того нахмуреного неба,
Куди відправились вони.
Хто поліг на полі бою,
Хто став на захист рідної землі.

Все що вони хотіли - це здобути волю,
Не здатись в власність німчурі.
Пройшли роки, розквітли маки,
Нагадуючи про кровавий слід.
Ніколи знову нам не треба: 
Повторно бачити той цвіт…












































Великодній конкурс «Размалюю писанку…»

опубліковано 20 трав. 2020 р., 17:39 Admin Bobrytsa   [ оновлено 27 трав. 2020 р., 18:23 ]


























Ось такі подарунки отримали всі наші учасники конкурсу "Розмалюю писанку". 

Дякуємо нашим учням за їхню працю та старання.

Як зберегти дружню атмосферу під час карантину

опубліковано 18 трав. 2020 р., 00:49 Світлана Мостова   [ оновлено 18 трав. 2020 р., 17:33 користувачем Admin Bobrytsa ]


          Під час карантину на батьків покладаються не лише їхні звичні обов’язки, але й частково завдання школи. Це нелегко, особливо для батьків менших школярів: потрібно знаходити нові заняття, зацікавлювати й мотивувати, зберігаючи при цьому дружню і спокійну атмосферу.

           Проєкт “Дружня школа” зібрав поради, як це зробити.

    Діти мають розуміти, чому важливо дотримуватись правил карантину, чому наразі школи не працюють та як дотримання правил гігієни може вплинути на ситуацію. Крім звичайних мультфільмів, пропонуємо показувати дітям науково-популярні відео, щоб вони краще розуміли, що таке вірус та як він поширюється.

           Нагадаємо, що МОН підготувало роз’яснення про 5 речей про                    коронавірус, які потрібно знати батькам.

      Створіть разом розклад дня, який обов’язково має містити родинну фізичну активність. Наприклад, щодня зранку робіть веселу руханку під музику всією родиною. А замість звичного для школярів “ранкового кола” проводьте “вечірнє коло” за родинним столом, де кожен член родини розказуватиме, що він/вона встиг/-ла зробити, подивитися чи прочитати за день.
Карантин – привід дістати з шафи настільні ігри. А ще краще зробити їх своїми руками, аби створення гри зацікавило не менше самої розваги. Усе, що вам потрібно, – підручні матеріали та трохи уяви.

   Для деяких програмістів карантин не змінив нічого, адже світ алгоритмів та кодів часом може замінити їм будь-яку прогулянку. Якщо вам не хочеться, щоб діти годинами грали в комп’ютерні ігри чи дивились мультфільми, але все ж не можете витрачати весь час на заняття з ними, – час ознайомити їх з іграми на створення алгоритмів. За допомогою цих платформ діти будуть не просто грати в ігри, але й вчитися їх створювати.
Вивчайте мови. Наприклад, сайт від British Council LearnEnglish Kids із безкоштовними матеріалами, іграми, піснями та оповіданнями для вивчення англійської – настільки простий у користуванні, що дитина може вивчати іноземну мову навіть без допомоги батьків.

Про закінчення 2019-2020 навчального року

опубліковано 28 квіт. 2020 р., 16:45 Admin Bobrytsa   [ оновлено 28 квіт. 2020 р., 16:49 ]

22 квітня 2020 року відбулася онлайн конференція з питань закінчення 2019-2020 навчального року, під час якої в.о. міністра освіти і науки України Любомира Мандзій відповіла на ті питання, які хвилюють освітян, учнів та батьків.

            Українські школярі цього навчального року вже не повернуться до звичного навчання у школах. Навчання триватиме до кінця травня у дистанційній формі.

            Однак, для випускників 11 класів, які повинні скласти тести зовнішнього незалежного оцінювання, навчальний рік не завершиться.

            Навчальний процес для учнів усіх класів, крім 11-го, закінчується відповідно до прийнятої структури навчального року, яка ухвалюється педагогічною радою школи. Тому ми працюємо з використанням дистанційних технологій з учнями до закінчення травня. Окрім того, в.о. міністра освіти і науки подякувала учителям і батькам за організацію і включення у процес дистанційного навчання школярів.

            Підсумкове річне оцінювання навчальних досягнень учнів буде проведено з урахуванням результатів оцінювання з використанням технологій дистанційного навчання за ІІ семестр та оцінок за І семестр.

            Оформлення свідоцтв про здобуття базової середньої освіти, свідоцтв досягнень, табелів навчальних досягнень учнів буде завершено не пізніше 15 червня 2020 року.

            Учням 1-8-х і 10-х класів, які не планують навчатися в іншому закладі освіти, рекомендовано надіслати копії відповідних документів електронною поштою або в інший спосіб, а оригінал документа вручити у вересні 2020-2021 н. р.

            Для учнів 1-х, 2-х, 3-х пілотних класів початкової школи буде застосовано формувальне та підсумкове оцінювання. Для учнів 3 – 4-х класів початкової школи, базової та профільної школи – поточне, формувальне та підсумкове (тематичне, семестрове, річне) оцінювання.

            При цьому в умовах карантину підсумкове оцінювання буде здійснюватися віддалено.

            Відповідно до наказу МОН від 30 березня 2020 року № 463 учнів 4-х та 9-х класів звільнено від державної підсумкової атестації незалежно від форми навчання.

            Учні 11-х класів складають ДПА у формі зовнішнього незалежного оцінювання.

            Підсумкове оцінювання учнів, які здобувають освіту за однією з індивідуальних форм (педагогічний патронаж, сімейна (домашня), екстернат) також буде здійснено з використанням технологій дистанційного навчання.

            З метою запобігання поширенню COVID-19, у 2019/2020 навчальному році рекомендовано не проводити масові заходи, зокрема — останні дзвоники та випускні вечори.

Шановні колеги, учні, батьки!

            Карантин поставив перед всіма нами нові виклики, але, разом із тим, мотивує не боятися перейти на «ти» з сучасними освітніми технологіями. Настане час, коли карантин завершиться, а ми повернемось у класи. Наш педагогічний колектив докладе максимум зусиль, щоб повторити та узагальнити навчальний матеріал, який вивчався дистанційно.

            Тож продовжуємо навчатися, займатися спортом, улюбленими справами, самовдосконалюватися! Залишаймося вдома заради себе та своїх близьких

22 квітня – Всесвітній День Землі

опубліковано 22 квіт. 2020 р., 16:16 Admin Bobrytsa   [ оновлено 28 квіт. 2020 р., 16:48 ]


Це свято єднання народів планети у справі захисту навколишнього середовища і збереження тих багатств і природних ресурсів, якими наділила нас природа.

Вперше День Землі був відзначений у 1970 році, і з того часу його проводять щороку 22 квітня. Це свято чистої Води, Землі й Повітря, яке має на меті об’єднати людей планети для захисту навколишнього природного середовища, привернути увагу до екологічних проблем нашої планети. Цей день – нагадування про екологічні катастрофи, день, коли кожна людина має можливість замислитися над тим, що вона може зробити для розв’язання екологічних проблем.

Цікавою є історія походження цього свята. Вона пов’язана з ім’ям Джона Мортона – адміністратора штату Небраска на півночі американського континенту, який наприкінці ХІХ століття, переїхавши до цього штату, звернув увагу на факт, що поодинокі дерева пустельної території прерії штату вирубували для будівництва житлових будинків та їх опалення. Джон Мортон запропонував проведення дня, присвяченого благоустрою, із заохоченням призами тих, хто посадить найбільше дерев. Лише за один день було висаджено понад 1 млн дерев. Після цього у 1882 році в штаті Небраска 22 квітня було проголошено офіційним святом – Днем Дерева.

Успіх першої акції, що відбулася 22 квітня 1970 року в США, надихнув організаторів на проведення «Тижня Землі» як щорічних заходів з благоустрою територій. Ініціатива була підтримана населенням і набула популярності. На хвилі громадської і політичної активності, завдяки проведенню Дня Землі у США, було прийнято закони та інші акти з питань охорони навколишнього природного середовища (зокрема Акт про чисте повітря). Генеральний секретар ООН підписав спеціальну відозву, присвячену цій події.

Україна прагне стати повноцінним учасником передових світових процесів і реформування економіки з урахуванням екологічних аспектів. Дбайливе ставлення до природи, навколишнього природного середовища – важливий крок на цьому шляху. Для забезпечення істотного поліпшення стану довкілля, поєднання зусиль державних органів, органів місцевого самоврядування, громадських організацій, підприємств, установ, широких верств населення у вирішенні екологічних завдань, відродження традицій українського народу щодо шанобливого ставлення до навколишнього природного середовища в країні щороку у квітні–травні протягом місяця проводять заходи з озеленення та благоустрою територій.

ВІТАЄМО НАШИХ УЧИТЕЛІВ, ЯКІ В ЦЬОМУ РОЦІ АТЕСТУВАЛИСЯ!

опубліковано 22 квіт. 2020 р., 15:20 Admin Bobrytsa   [ оновлено 22 квіт. 2020 р., 15:25 ]


ГОНЧАРОВУ Валентину Василівну, учителя математики, з підтвердженням кваліфікаційної категорії «спеціаліст вищої категорії» та присвоєнням педагогічного звання «учитель-методист». 

ГОНЧАРОВА Михайла Васильовича, директора ліцею та вчителя географії, 

ОСАУЛЕНКО Варвару Петрівну. учителю фізики та математики, з присвоєнням кваліфікаційної категорії «спеціаліст вищої категорії».

ЛОМАКУ Людмилу Василівну , учителя початкових класів, з підтвердженням кваліфікаційної категорії «спеціаліст вищої категорії» та присвоєнням педагогічного звання «старший учитель».

ОНОКО Людмилу Володимирівну, учителя початкових класів, з присвоєнням кваліфікаційної категорії «спеціаліст вищої категорії» та педагогічного звання «старший учитель».



Бажаємо стійкості, витривалості і терпіння, поваги учнів і розуміння батьків, успішної діяльності та відмінної результативності, бадьорості духу, родинного благополуччя та тільки позитивних емоцій. 


Педагогічний колектив

Навчання вдома: практичні поради для батьків

опубліковано 22 квіт. 2020 р., 01:59 Світлана Мостова   [ оновлено 28 квіт. 2020 р., 16:50 користувачем Admin Bobrytsa ]

Навчання вдома: практичні поради для 

  батьків від психолога 


Як у період тривог заспокоїти своїх дітей, а також зробити так, щоб удома вони не закинули навчання і водночас не відчували себе напружено? 

ЗАГАЛЬНІ ТЕЗИ

1. Зараз діти, так само як і ми, перебувають у напрузі. Вони відчувають загальну тривогу від невизначеності, від напруги батьків, від зміни звичного режиму та обмежень. До цього додаються хвилювання про ДПА/ЗНО – поки немає розуміння щодо цього питання, від цього напруга посилюється. Тобто, зараз діти, особливо старші, потребують батьківської підтримки, вони очікують від батьків психологічної допомоги.

2. Ідеально, якщо батьки намагаються бути в контакті зі станом дитини і її почуттями, чесно говорять про те, що з нами відбувається. Треба просто сказати: “Якби мені зараз було потрібно вчитися вдома, я би, мабуть, на все забив. Мені самому складно зараз зібрати себе в купу. Давай допоможемо одне одному – наприклад, разом складемо розклад на день. Я потребую твоєї допомоги”.

3. Ми маємо розуміти, що перші два тижні – це період адаптації, коли ми тільки напрацьовуємо новий життєвий досвід. У когось – два, у когось – два з половиною. Це індивідуально. Взагалі, “по-хорошому”, на адаптацію дається до двох місяців, тобто два тижні – це фантастично швидко. Тому зараз ми маємо бути дуже терплячими і обережними до себе і своїх дітей.

4. Треба просто робити вдих та видих і нагадувати собі: “Я не вчитель”.

Основа техніки безпеки для батьків: нам потрібно пам’ятати, що ми НЕ вчителі для наших дітей, у нас немає потрібних професійних навичок, ми не вміємо пояснювати предмети і, найголовніше (власне, чому батькам не можна навчати своїх дітей) – ми дуже емоційно залучаємось. Якщо дитина щось не розуміє, ми не можемо впоратись зі своїми емоціями: нам здається, що ми дурні, наша дитина дурна і таке інше. А дитина може просто не сприймати нас у ролі вчителя – і це нормально.

ПРАКТИЧНІ ПОРАДИ

1. День не має перетворюватись на суцільне виконання домашніх завдань. Школа – це не все життя дитини, особливо зараз. Діти і без того відчувають себе незрозуміло за що покараними, і нам важливо, аби школа не асоціювалась із додатковим покаранням.

2. У дитини, яка вчиться вдома, має бути окрема територія. Навіть якщо в неї немає своєї кімнати, можна символічно позначити невелику частину мотузкою на підлозі, зробити парканчик з іграшок або коробок – що завгодно.

Ми всі зараз змушені жити і працювати разом на невеличкій території, і це час перегляду кордонів кожної людини – неважливо, великої чи маленької – і поваги до цих кордонів. Це час, коли батьки вчаться стукати, перш ніж увійти в кімнату підлітка, якщо вони не робили цього раніше. Час, коли дитина вчиться не підходити без нагальної потреби до мами, яка працює з дому.

3. Треба слідкувати, щоб дитина будь-якого віку робила перерви – і краще, якщо ми зупинимо її трохи раніше, ніж вона втомиться. Маленькі втомлюються за 10-15 хвилин, підлітки – десь за півгодини.

4. Відчиняйте вікна, провітрюйте, дбайте про свіже повітря під час навчання дитини. У мозку є структури, що відповідають за відчуття безпеки – у разі нестачі свіжого повітря ці показники зменшуються. Якщо дитина перебуває в задусі, у неї знижується активність, вона втомлюється, закатує істерики. Чим менше повітря, тим гірші результати навчання.

5. Часто, коли дитина бачить велику кількість завдань (більше 8), у неї природно починається паніка і їй легше взагалі закрити щоденник або месенджер. Наше завдання – допомогти структурувати підхід до навчання. Буквально скласти з дитиною план: ти починаєш робити оце, потім – це.

Також – розбивати велике завдання на маленькі частини. Це стосується всіх дітей. Загалом старші школярі вже вміють це робити самостійно, але якщо дитина у стані тривоги – розфокусована, погляд відсторонений, відсутній, або дитина хапається то за одне, то за інше – їй треба допомогти.

6. Часто дитина перед вибором: з якого завдання почати – з простого чи складного? Це залежить від того, як ваша дитина “вступає в діяльність”. Щоб це зрозуміти, треба поспостерігати: як дитина прокидається?

Є діти, які швидко встають, умиваються і починають усе робити. Коли така дитина їсть, вона спочатку з’їдає всі найсмачніші шматки і залишає несмачні наостанок. У такому ж режимі вона “вмикається” в усе нове. Тобто дуже швидко “входить” в урок – але й швидко втомлюється. Вона швидко здає контрольну роботу – але не факт, що там не буде помилок. Про таких дітей кажуть, що вони все схоплюють миттєво, але не зрозуміло, наскільки довго будуть це пам’ятати. Таким дітям треба складне давати на початку. І робити зарядку після уроку.

Натомість, є діти іншого типу – які довше розганяються. Вони “вмикаються” не так швидко – але довше йдуть. Ці діти переважно встають поволі, не з першого разу, зазвичай спочатку з’їдають несмачне, а смачні шматочки залишають наостанок. Таким дітям треба на розгін давати легкші завдання, а складні – потім. Їм навіть можна ставити під час навчання енергійну музику – якщо музика їх не відволікає. Або робити перед уроком зарядку.

7. Коли ми хочемо дитину в щось швидко залучити – наприклад, у навчання – ми маємо пам’ятати, що в неї, як у кожної людини, є інерція. Коли маленька дитина грається, а їй треба сідати за уроки – тут допоможе обумовлений час або дзвоник будильника, який кличе до навчання. Або ми говоримо: “За 10 хвилин сідаємо за уроки”. Так ми виявляємо повагу до своєї дитини як до людини. Зрозуміло, що це складно, адже багато батьків сьогодні також живуть у режимі дефіциту сил. Найлегший спосіб зекономити сили – примус. Але це програшний спосіб.

ПОЧАТКОВА ШКОЛА

У початковій школі мотивація до навчання – виключно зовнішня. Малюк вчиться заради задоволення, фану, заохочення. Треба також розуміти, що в дитини вже є невеликий, але досвід навчання. У першокласників його ще нема, але в 2-3 класах він уже напрацьовується.

1. Нам важливо, щоб, за можливості, не збивався звичний режим. Це неможливо в повній мірі, він однаково вже збився, але треба створити новий і намагатись його дотримуватись.

2. Треба, щоб для навчання було окреме місце. Ідеально, щоб був окремий простір, “кокон”, щоб дитина розуміла: вона туди заходить – і все, вона вже налаштована на навчання.

3. Важливо, щоб до навчання кликав якийсь сигнал, як дзвоник – наприклад, будильник телефона. Це має бути приємний звук, якась улюблена музика – але краще, аби це не був мамин голос. По відношенню до мами і тата й так буде вдосталь напруги: зараз батьки живуть у змішаних ролях, а скрізь, де є змішані ролі, – є конфлікти.

4. Оптимально, коли дитина займається 10, максимум 15 хвилинПотім дзвенить дзвоник, дитина може випити води, порухатись. Ми ж пам’ятаємо, що живемо в умовах, коли в дитини знижена рухливість і нестача повітря.

5. Пам’ятаймо, що ми – не няньки і за дитину завдання не робимо. Але деяким дітям важливо, аби ми були в кімнаті, коли вони вчаться. Можна займатися своїми справами, але потрібна присутність батьків. Час від часу можна підходити до дитини, питати, як справи, підтримувати її, прикладаючи руку до місця підтримки – між лопатками на спині. Це таємне місце підвищення самооцінки, додавання сил.

6. Прекрасно, якщо батькам стане сил зробити з малюками “Гоґвортс” – тобто створити ігрове середовище. Якщо ми зможемо озброїтись чарівною паличкою, якою б торкалися лоба дитини і казали: “Ти з усім впораєшся”. Чарівний будильник у нас уже є, і не завадить знайти для дитини чарівний камінець мудрості – ну, і для себе принагідно.

7. Ми пам’ятаємо, що дитина перебуває в напрузі – отже, ми маємо більше, ніж зазвичай, звертати увагу на те, що їй вдається добре. Так званий метод “зеленої ручки” – підкреслювати не недоліки, а успіхи – особливо потрібний у режимі підвищеної напруги, коли дитина не дуже впевнена в собі.

СЕРЕДНЯ ШКОЛА

У школярів середньої школи під час підліткової кризи зазвичай страждає навчальна мотивація, тому що в мозку в цей час інші завдання. Підлітковий вік – це час, коли мозок складно сприймає нову інформацію. Тоді відбувається так званий синаптичний прунінг – відкидання невикористаних нейронних зв’язків. Щоб це відбулося, треба обмежити приймання нової інформації.

Дитина в цей момент стає дуже сонливою і починає трохи “гальмувати”. У неї потерпає довгострокова пам’ять. Вона, не те що б не хоче – а фізично не може запам’ятовувати обсяги інформації, які їй пропонують. Її мозок має інші завдання. Можна сказати, як не шкода це визнавати, що в середній школі мотивації до навчання практично немає, або вона зароджується.

Ще Лєв Толстой казав, що існує “пустеля отроцтва”. Це саме про те, що переживають підлітки. Мало того, що це криза самотності, криза особистості – зараз вони взагалі обмежені у спілкуванні. Добре, якщо в них є вдома інтернет, щоб вони могли спілкуватись хоч у соцмережах.

1. Для підлітків добре, якщо їхній робочий день і день взагалі починається не о 8:30, а хоча б на годину пізніше. Це був би величезний внесок у їхнє здоров’я. Адже їхні потреби у сні  більші, ніж зазвичай.

2. Підлітки чинять опір материнській фігурі, вчителькам дуже складно працювати з підлітками. Якщо мама ще й починає керувати його навчанням – це вдвічі гірше. Тому було б чудово разом із підлітком обрати та встановити певний звуковий сигнал, який кличе його робити уроки. Так можна організувати весь денний розклад. Чим менше материнського голосу, який наказує, що робити, – тим краще. Усе, що стосується наказів, краще перенести в повідомлення у месенджер чи якісь звукові сигнали.

3. Підлітку важливо, аби ми бачили в ньому авторитетну фігуру. Тож якщо ми зараз перекладемо частину родинної відповідальності на нього, якщо він готовий її взяти, – це буде внесок і в наші стосунки, і у відчуття сили самим підлітком.

Ми можемо поставити пряме запитання: “Чим я можу бути для тебе корисним, що я можу зробити для тебе зараз?”. Наступний крок: “Я не хочу, аби твій день перетворювався на суцільне навчання, давай подумаємо, що там буде ще”. Щодо навчання можна сказати: “Давай сплануємо, скільки часу потрібно на кожен предмет, і скажи мені сам – тебе контролювати чи не треба?”.

4. Треба запитати підлітка, як краще облаштувати його місце. І тут, оскільки ми маємо справу зі спротивом, можливо, підліток вирішить робити уроки на підлозі, лежачи. Треба поставитись до цього з розумінням – це також буде внесок у стосунки і в повагу до особистого простору підлітка.

5. Якщо підліток відчуває, що його контролюють – він буде бунтувати. Але йому також важливо бачити, що якщо він щось зробив – це він, умовно кажучи, зробив не даремно. Треба говорити, як ви цінуєте те, що він робить.

6. Підліток може спитати: “Чому я маю це все робити, якщо ти взагалі нічого не робиш?”. Ми можемо вимагати чогось від дитини тільки тоді, коли їй є, що від нас дзеркалити. Я можу очікувати, що мої діти займаються зарядкою, якщо я сама займаюсь. Вони мають бачити, що ми вчимось або працюємо з дому. І це буде геніально – якщо ми всідаємось або разом, або кожен у своїй кімнаті, і до нього долітає, як ви слухаєте лекцію або працюєте.

СТАРША ШКОЛА

Учні старшої школи вже націлені на результат. Якщо дитина нормально розвивається і дорослішає, у неї вже формується внутрішня мотивація до навчання. Така дитина буде сама шукати, де ще знайти інформацію, що їй потрібна. Тут ми можемо допомогти, розповідаючи їй про онлайн-курси, які ми самі бачили, різні джерела інформації з питань, що цікавлять дитину.

1. Дитина старшої школи вже може бачити власну користь. У нормі, до 14-15 років уже має визріти власна мотивація до навчання. Отже, цей вік має бути часом, коли ми вже не дуже контролюємо процес, дитина “вчиться сама”.

Якщо ми її усе ще контролюємо, – можливо, коли ми вийдемо з карантину, буде потрібна допомога тьютора, психолога, нейропсихолога, щоб подивитись, яка зі структур психіки дитини потребує корекції. Тому що у старшого школяра – дитини 16-17 років – уже має сформуватися внутрішній контроль і є безпосередня навчальна мотивація. Він сам розуміє, заради чого все це робить.

2. Якщо ми бачимо, що наша дитина – вмотивована і відповідальна, нам треба слідкувати, щоб вона відпочивала і перемикалась на різні види діяльності. У таких дітей може бути більша, ніж зазвичай, потреба в комп’ютерних іграх, де скидається напруга. Ідеально, якщо є правило: наприклад, дитина 40 хвилин грає на комп’ютері, а потім робить 20 присідань або іншу фізичну вправу. Треба, щоб ми вмикали тіло, тому що йому зараз не вистачає уваги.

Зараз непростий час і випробування для всіх – тож зичу сил батькам, дітям і вчителям.

1-10 of 24