Школа - це перші кроки до знань, перша вершина яку довелося здолати кожному, це щемний спогад про такі далекі, і такі солодкі дитячі миті людського життя.

Вперше в Бобриці школа була відкрита в 1905 році. Школа була трирічна церковноприходська. Учителем в усіх класах був Полішко Федір Олександрович, який здобув освіту в Канівській гімназії.

В роки Великої Вітчизняної війни стара дореволюційна школа була повністю знищена під час жорстоких боїв. І діти після війни навчалися у пристосованих приміщеннях.

У 1950 році силами громади села була споруджена школа "лєпка". ЇЇ прозвали так бо зроблена була з глиняних вальків, тобто зліплена з глини.

З 1958 року бобрицькі школярі почати опановувати знання уже у восьмирічці. День 1 вересня 1974 року став пам`ятним не тільки для бобрицької дітлашні, а й для всього села. Саме тоді було відкрито нову восьмирічну школу, директором був Гордієнко Володимир Терентійович, який віддав освіті більше як 40 років життя.

У 1981 році школа стала середньою, а у 1983 році відбувся перший її випуск. Директором був Бреус Іван Петрович, який сьогодні на заслуженому відпочинку.

Пам`ять про тих , хто ціною власного життя захистив рідну землю від ворогів, свято бережуть у Бобрицькій школі. Тут створили зал Бойової слави, який  є центром патріотичного виховання підростаючого покоління. Сьогодні сільська школа - це не лише географічне поняття. Вона по праву стала своєрідним центром організації дозвілля сільської молоді, зрештою,центром відродження національних традицій, народної та козацької педагогіки. Гарна школа на селі - наочне свідчення добробуту і соціального благополуччя суспільства, мудрості місцевої влади, міцності селянської родини. Такою є Бобрицька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів. А відповідного статусу цей навчальний заклад набув у 1980 році - через 75 років від заснування.